Sudiaczy po obsiahu cioho mejla, wam może zdatysia, szczo cej druhyj urok
naszoho kursu polskoji - duże maleńkyj za obsiahom. Ce ne zowsim tak.
Z technicznych pryczyn bilszist' korysnoji informaciji znajdete v linkach.
Na perszomu, orhanizacijnomu uroci my skazały deszczo
pro prawyła polskoji transliteraciji i pro te, szczo wona widrizniajet'sia wid
anhlijskoji, jaku najczastisze wżywajet'sia w Ukrajini. Zresztoju, polsku
transliteraciju my cilespriamowano wykorystowujemo w ciomu kursi, szczob wy
zwykły do prawył polskoho prawopysu i do osoblywostej polskoji abetky, nawit'
jakszczo czytajete ukrajinski teksty łatynkoju :) Ce wże je duże ważlywe u
procesi nawczannia polskoji mowy, osoblywo na poczatku.
Zmist' cioho uroku znajdete w ciomu teksti pro polsku
abetku:
Нижче – особливі польські літери та двознаки
Ą ą = приблизно щось як оу, краще цей звук може передати запис у білоруській мові: оў. Ця літера ніколи не зустрічається на початку слова
Ę ę = приблизно щось як еу, краще цей звук може передати запис у білоруській мові: эў. Ця літера також ніколи не виступає на початку слова
Ć ć = щось поміж ть і мяким ч, чь. Краще цей звук можна передати в білоруській мові – польське ć подібне до білоруського ць. Українці мають проблеми з правильним висловленням цього звуку, найчастіше говорять його занадто твердо, як чь або ч, а це неправильно
Ł ł У польській мові є звичайне L l (більш мяке) та більш тверде Ł ł. У транслітерації завелося передавати L як Ль, а Ł як Л, хоча польське Ł більш тверде ніж українське Л, це щос поміж Л та В, причому йому таки ближче до Л. В кожному разі, цю різницю видно на прикладі польських назв українських міст: є Lwów i Kowel (а не Łwów i Koweł – це неправильно), але Łuck i Łuhańsk. І від цього правила немає на щастя винятків. Тобто у вимові нам може бути тяжко сказати правильно польське Ł, однак у писмовому варіанті тут все чітко і зрозуміло: українське (і російське, білоруське) Л передається як Ł а українське Ль як L.
Ń ń = нь Ця літера ніколи не виступає на початку слова, переважно на кінці. Але звук нь так – тоді позначається як Ni, наприклад Niemiec, niedźwiedź. Коли після звуку нь є приголосна, тоді саме записуємо цей звук як ni. Тобто завжди буде запис –nie-, -nia-, -nio-, а ніколи –ńe, ńa, ńo. Тобто niosę (ніколи не: ńosę), niedźwiedź (ніколи не: ńedźwiedź) тощо.
Ó ó = у Всупереч здоровому глузду ця літера передає звук у, а не о. В польській мові є дві літери, які передають звук У: Uu (u zwykłe або u otwarte = у звичайне, у відкрите) i Ó ó (ó zamknięte, ó z kreską = у закрите, у з рискою). Не знаєте коли писати u а коли ó? Не переймайтеся. Для полських дітей у школі це також справжній кошмар, а і багато дозрілих людей має з цим проблеми. Проте є чітке правило (від якого є однак винятки): U відповідає українському У, а Ó зустрічається там, де в російській мові часто є О, а в українській І. Наприклад: Львів – Lwów, Чернігів – Czernihów, Київ – Kijów, криївка – kryjówka, двір – dwór, але: Суми – Sumy, Луганськ – Łuhańsk, суп – zupa.
Ś ś = щось поміж сь та ш. Українці, білоруси і росіяни мають переважно великі проблеми з правильним висловленням цього звуку.
Ź ź, Dź dź = Зь, Дзь – в українській мові таких звуків немає, але вони існують у білоруській мові
Ż ż = Ж ж
Ch = українське Х х. Однак на відміну від української та білоруської мови, у польській мові немає різниці у вимові звуків H (samo ha) і CH (ceha). Для поляків Х і українське/білоруське Г звучить так само – як Х. Тобто слово гора поляк вимовить як хора. Polske H є відповідником українського і білоруського Г. Польське G є відповідником українського Ґґ. Це важливий нюанс: поширена в Україні транслітерація української літери г (не ґ, а саме г) польською G є неправильна, це калька з російської мови! Тобто назви міст: Чернігів, Ужгород, Луганськ польською пишемо: Czernihów, Użhorod, Łuhańsk, запис Czernigiv є з точки зору польської мови неправильним.
Rz – це відповідник чеського Řř, він читається як Ż ż, тобто як Ż ż. У вимові немає жодної різниці, у граматиці і словотворенні вже так: ż є там де українське ж, а RZ rz виступає там, де в українській мові буде R. Наприклад ріка = rzeka, але жаба = żaba
Sz = ш
Cz = cz
Ą ą = приблизно щось як оу, краще цей звук може передати запис у білоруській мові: оў. Ця літера ніколи не зустрічається на початку слова
Ę ę = приблизно щось як еу, краще цей звук може передати запис у білоруській мові: эў. Ця літера також ніколи не виступає на початку слова
Ć ć = щось поміж ть і мяким ч, чь. Краще цей звук можна передати в білоруській мові – польське ć подібне до білоруського ць. Українці мають проблеми з правильним висловленням цього звуку, найчастіше говорять його занадто твердо, як чь або ч, а це неправильно
Ł ł У польській мові є звичайне L l (більш мяке) та більш тверде Ł ł. У транслітерації завелося передавати L як Ль, а Ł як Л, хоча польське Ł більш тверде ніж українське Л, це щос поміж Л та В, причому йому таки ближче до Л. В кожному разі, цю різницю видно на прикладі польських назв українських міст: є Lwów i Kowel (а не Łwów i Koweł – це неправильно), але Łuck i Łuhańsk. І від цього правила немає на щастя винятків. Тобто у вимові нам може бути тяжко сказати правильно польське Ł, однак у писмовому варіанті тут все чітко і зрозуміло: українське (і російське, білоруське) Л передається як Ł а українське Ль як L.
Ń ń = нь Ця літера ніколи не виступає на початку слова, переважно на кінці. Але звук нь так – тоді позначається як Ni, наприклад Niemiec, niedźwiedź. Коли після звуку нь є приголосна, тоді саме записуємо цей звук як ni. Тобто завжди буде запис –nie-, -nia-, -nio-, а ніколи –ńe, ńa, ńo. Тобто niosę (ніколи не: ńosę), niedźwiedź (ніколи не: ńedźwiedź) тощо.
Ó ó = у Всупереч здоровому глузду ця літера передає звук у, а не о. В польській мові є дві літери, які передають звук У: Uu (u zwykłe або u otwarte = у звичайне, у відкрите) i Ó ó (ó zamknięte, ó z kreską = у закрите, у з рискою). Не знаєте коли писати u а коли ó? Не переймайтеся. Для полських дітей у школі це також справжній кошмар, а і багато дозрілих людей має з цим проблеми. Проте є чітке правило (від якого є однак винятки): U відповідає українському У, а Ó зустрічається там, де в російській мові часто є О, а в українській І. Наприклад: Львів – Lwów, Чернігів – Czernihów, Київ – Kijów, криївка – kryjówka, двір – dwór, але: Суми – Sumy, Луганськ – Łuhańsk, суп – zupa.
Ś ś = щось поміж сь та ш. Українці, білоруси і росіяни мають переважно великі проблеми з правильним висловленням цього звуку.
Ź ź, Dź dź = Зь, Дзь – в українській мові таких звуків немає, але вони існують у білоруській мові
Ż ż = Ж ж
Ch = українське Х х. Однак на відміну від української та білоруської мови, у польській мові немає різниці у вимові звуків H (samo ha) і CH (ceha). Для поляків Х і українське/білоруське Г звучить так само – як Х. Тобто слово гора поляк вимовить як хора. Polske H є відповідником українського і білоруського Г. Польське G є відповідником українського Ґґ. Це важливий нюанс: поширена в Україні транслітерація української літери г (не ґ, а саме г) польською G є неправильна, це калька з російської мови! Тобто назви міст: Чернігів, Ужгород, Луганськ польською пишемо: Czernihów, Użhorod, Łuhańsk, запис Czernigiv є з точки зору польської мови неправильним.
Rz – це відповідник чеського Řř, він читається як Ż ż, тобто як Ż ż. У вимові немає жодної різниці, у граматиці і словотворенні вже так: ż є там де українське ж, а RZ rz виступає там, де в українській мові буде R. Наприклад ріка = rzeka, але жаба = żaba
Sz = ш
Cz = cz
Wam cioho może zdawatysia mało, bo - "szczo take abetka, my ce znajemo, dawajte szczos' konkretnisze". Odnak slid pamjataty, szczo
polska abetka - ce ne prosto łatynka. Tam je bahato swojich niuansiw i tomu ciu
abetku, ci osoblywi polski litery i dwoznaky wam treba duże dobre wywczyty!
Potim wy możete nawit' jakyjs' urok propustyty, ce niczoho strasznoho, ale cej
materiał - osnownyj.
U dalszomu procesi wywczennia polskoji mowy duże
ważlywo takoż, szczob okrim naszych urokiw wy mały kontakt z "żywoju"
polskoju mowoju. Tobto ekskursiji w Polszczu, ale takoż polske telebaczennia,
radio, hazety i żurnały, polska knyżka, audiobooky. Zawdiaky Internetu ce wse u
naszych czasach je na dosiah ruky. Nyżcze - dekilka korysnych adresiw, jakymy
warto skorystatysia.
Polske derżawne radio on-line:
Zwerchu je button "POSŁUCHAJ" Tydy treba
wwijty i wybraty kanał Polskoho radio - i można słuchaty bezkosztowno!
A ce Radio Racyja, biłoruske radio z polskoho
Pidlaszszia. Ce idealne riszennia dla osib, kotri choczut' postupowo zwykaty do
polskoji mowy, a pry ciomu piznawaty riznomanitnist' cijeji krajiny. Radio
Racyja - ce polske radio dla biłorusiw u Polszczi i Zachidnij Biłorusi, odnak
tut howoriat' osoblywym polsko-biłorusko-ukrainskym surżykom. Tomu wam bude
zrozumiło, cikawo, a pry ciomu mowa nibyto biłoruska, nibyto ukrajinska, a wse
odno nablyżena do polskoji. Słuchannia Radio Racyja osoblywo rekomendujemo
naszym rosyjskomownym kursantom zi Schodu i Piwdnia - na poczatok osłuchajtesia
z cym pidlaszskym surżykom, potim wam bude lehsze rozumity polsku. Ce perewirenyj metod!
Najbilszyj polskyj e-mahazyn z ebookamy, audiobookamy
i e-presoju. Tut możesz kupyty polsku literaturu wid klasyky (naprykład Ogniem
i Mieczem Sienkiewicza u wyhladi audiobooka) po suczasnist' (naprykład swiże
wydannia tyżnewyka "Polityka" - ebook abo audiobook). Perewahoju
cioho mahazynu je widnosno nyzki ciny i myttjewa dostupnist' - oskilky tut
prodajut'sia digitalni wersiji, ne treba moroczyty sobi hołowu problemamy dostawky
w Ukrajinu - wse widprawlajet'sia protiahom dekilkoch chwyłyn na elektronku.
A ce wże sajt tradycijnoji knyharni, pryczomu
internetowoju. Selkar z Biłostoka - ce najbilsza (jakszczo ne rachuwaty
Empik.com) internet-knyharnia u Polszczi. Tut można znajty może ne wse, ale
bilszist' knyżok, wid klasyky do suczanosti. Szczo ważlywe - je widprawka i w
Ukrajinu ta Biłoruś. I ne tak doroho. Jakszczo zamowyty dekilka knyżok, ce
nabahato deszewsze i prostisze, niż specialno jizdyty za danoju knyżkoju w
Polszczu abo czekaty, aż chtoś iz znajomych pojide w Polszczu i nam pryweze.
Jakist' obsłuhowuwannia - perewirena i hidna rekomendaciji.
Do pobaczennia i czekajte nowych urokiw!
Комментариев нет:
Отправить комментарий